На початку червня в садочку відбулося спортивне свято "Веселі старти". В святі приймали участь діти старшої групи "Дзвіночок".Змагалися 2 команди-команди "Колобки" та "Ракета".Перед початком змагань діти привітались ,як справжні спортсмени. Потім на свято завітала казковий герой Лисичка,яка на протязі свята разом з учасниками змагань брала участь у різних естафетах і проводила різні ігри,які розвивали у дітей спритність,силу і витривалість.Всіх учасників змагань нагородили медалями і частували солодощами.В кінці свята -дискотека.
ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧА РОБОТА
РАНКОВА ГІМНАСТИКА - налаштовує організм дитини на робочій стан, забезпечує активізацію серцево-судинної, дихальної, м'язової та інших систем організму.
ДИХАЛЬНА ГІМНАСТИКА - розвиває та зміцнює легені. Вправи виконуються з дітками вранці та в першу половину дня.
ФІЗКУЛЬТУРА - зміцнює стан здоров'я, покращує його фізичний розвиток, удосконалює моторику та координацію рухів, підвищує працездатність, загартовує, розвиває рухово-опорний апарат, зміцнює дихальну та серцеву-судинну систему.
СПОРТИВНО-МУЗИЧНІ РОЗВАГИ - підвищують оздоровчий ефект. Музика та фізичні вправи мають сприятливий вплив на серцево-судинну діяльність ( ритм скорочень серця), розвиток дихальної системи ( частота та глибина дихання), загальну моторику ( координація моторних рефлексів). Крім того музика впливає на формування постави та емоційний стан дитини.
РУХЛИВІ ІГРИ - сприяють розвитку основних рухів. Крім того участь у рухливих іграх вимагають у дітей концентрацію уваги, достатньої рухової координації, удосконалює вміння малюка володіти власним тілом і швидко регувати на ігрові команди ведучого.
Вітамінна терапія--- використовується для профілактики простудних захворювань, для покращення психологічного та фізичного стану.
-Часник, цибуля -Чай з лимоном
Спортивні ігри-для збереження та зміцнення фізичного та психічного здоров’я дітей.
ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧІ ВПРАВИ - спрямовані на зміцнення окремих груп м'язів, а також на розвиток скелету, формуванню правильної постави, профілактику плоскостопості. Сприяють загальному фізичному розвитку дитини, мають терапевтичний ефект.
КАЗКОТЕРАПІЯ - сприяє оздоровленню нервової системи, підсилює енергетику дитини.
Гімнастика пробудження- використовується для профілактики простудних захворювань, для покращення психологічного і фізичного стану. Благотворно діє на центральну нервову систему, засіб повільного виведення дитини зі стану сну, спокою до активного робочого ритму.
ФІЗИЧНА ПРАЦЯ В ПРИРОДІ - сприяє фізичному розвитку дитини, зміцнює організм дитини, підвищує загальний тонус м'язів.
ДЕРЕВОТЕРАПІЯ - впливає на загальне оздоровлення, а також збільшує опір організму проти різних хвороб, посилює імунітет.
У здоров'ї - наше шастя,
У нездоров'ї мука.
ДЕВІЗ: ЩОБ ЗДОРОВИМ, СИЛЬНИМ БУТЬ - ФІЗКУЛЬТУРУ НЕ ЗАБУДЬ!
Фізичний розвиток орієнтує на обєднання зусиль педагогів і сім'ї для охорони життя, збереження і зміцнення дитячого здоровя, підвищення опірності організму негативним факторам зовнішнього середовища, формування у дітей системи уявлень про власний організм, здоровий спосіб життя, засоби ефективного впливу на стан здоровя і фізичного розвитку, необхідного набору життєво важливих рухових умінь і навичок, фізичних якостей малят, а також для оптимізації рухової активності дошкільників у процесі організації їхньої життєдіяльності, розвязання комплексу виховних завдань.
ОЗДОРОВЧІ ЗАВДАННЯ
1. Охорона життя та зміцнення здоровя дітей;
2. ФОРМУВАТИ ПРАВИЛЬНУ ПОСТАВУ І РОЗВИВАТИ ВСІ ГРУПИ М'ЯЗІВ;
3. Підвищувати рівень стійкості організму до впливу несприятливих факторів навколишнього середовища;
4. Спонукати дітей до самостійного використання добре знайомих видів і способів загартування вдома і в дитячому садку.
ОСВІТНІ ЗАВДАННЯ
1. Формувати уявлення про своє тіло, про необхідність збереження свого здоров'я;
2. Опанування різновидів життєнеобхідних рухів - ходьби, бігу, стрибків, лазіння...
3. Збільшувати запаси рухових навичок та вмінь за рахунок розучування спортисних вправ та ігор з елементами спорту.
4. Формування культурно-гігієничних навичок.
5. Розширювати знання дітей про розмаїття фізичних і спортивних вправ.
ВИХОВНІ ЗАВДАННЯ
1. Розвивати у дітей інтерес до різних видів рухової діяльності ( навчальної, ігрової, трудової і тощо)
2. Підвищувати рівень довільності дій дітей.
3. Розвивати у дітей наполегливість і витримку при досягненні мети, прагнення до якісного виконання рухів.
4. Розвивати доброзичливі відносини з однолітками в процесі спільної рухової діяльності.
5. Виховувати любов до спорту.
6. Формувати позитивні моральні та вольові риси характеру.
І МОЛОДША ГРУПА
1.ПРОВІТРЮВАННЯ.
Звичайно проводять холодної пори року кожні 1,5-2 години протягом 15-20хв. Теплої пори року діти навчаються, граються при відкритих кватирках, фрамугах. Протягове провітрювання(за відсутності дітей)здійснюється двічі-тричі на день і триває від 10 до 13хв. Супутній захід: вологе прибирання помешкання.
2.ПРОГУЛЯНКИ НА СВІЖОМУ ПОВІТРІ.
Оптимально – тричі на день, але не менше двох разів(до та після денного сну). Супутні заходи:ігри,праця на природі,самостійна рухова діяльність, колективне виконання загально-розвиваючих вправ,рухливих ігор.
3.УМИВАННЯ ТА МИТТЯ РУК ПРОХОЛОДНОЮ ВОДОЮ.
Умивання та миття рук до передпліччя проводять 5-7хв. У режимі дня (3-4рази, температура води 28-29°С).
4.ГІМНАСТИКА ПРОБУДЖЕННЯ.
5.МІСЦЕВІ ВАННИ ДЛЯ РУК.
Ванни для рук входять в гру дітей (купання ляльки, миття іграшок). Вихідна температура не нижче 28°С і знижують її до кімнатної температури 18-20°С (на 1°С кожні 2 дні).
6.ДОЗОВАНА ХОДЬБА.
В полегшеному одязі один раз на тиждень: 300м – 5 хвилин.
2 МОЛОДША ГРУПА
1.ПРОВІТРЮВАННЯ.
Звичайно проводять холодної пори року кожні 1,5-2 години протягом 15-20хв. Теплої пори року діти навчаються, граються при відкритих кватирках, фрамугах. Протягове провітрювання(за відсутності дітей)здійснюється двічі-тричі на день і триває від 10 до 13хв. Супутній захід: вологе прибирання помешкання.
2.ПРОГУЛЯНКИ НА СВІЖОМУ ПОВІТРІ.
Оптимально – тричі на день, але не менше двох разів(до та після денного сну). Супутні заходи:ігри,праця на природі,самостійна рухова діяльність, колективне виконання загально-розвиваючих вправ,рухливих ігор.
3.РАНКОВИЙ ПРИЙОМ ДІТЕЙ НА СВІЖОМУ ПОВІТРІ.
4.УМИВАННЯ ТА МИТТЯ РУК ПРОХОЛОДНОЮ ВОДОЮ.
Умивання та миття рук до передпліччя проводять 5-7хв. У режимі дня (3-4рази, температура води 25-26°С).
5.ПОЛОСКАННЯ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ ВОДОЮ КІМНАТНОЇ ТЕМПЕРАТУРИ.
Проводять після кожного прийому їжі, витрачаючи для цього півсклянки кип’яченої води кімнатної температури.
6.ДОЗОВАНА ХОДЬБА.
В полегшеному одязі один раз на тиждень: 700м – 15-20 хвилин.
7.ГІМНАСТИКА ПРОБУДЖЕННЯ.
8.ТОПАННЯ ПО МОКРІЙ ДОРІЖЦІ.
Температура води 36°С через тиждень знижувати на 1°С довести до 22-24°С. Тривалість ходьби 2 хвилини.
9.ТОЧКОВИЙ МАСАЖ
СЕРЕДНЯ ГРУПА
1.ПРОВІТРЮВАННЯ.
Звичайно проводять холодної пори року кожні 1,5-2 години протягом 15-20хв. Теплої пори року діти навчаються, граються при відкритих кватирках, фрамугах. Протягове провітрювання(за відсутності дітей)здійснюється двічі-тричі на день і триває від 10 до 13хв. Супутній захід: вологе прибирання помешкання.
2.ПРОГУЛЯНКИ НА СВІЖОМУ ПОВІТРІ.
Оптимально – тричі на день, але не менше двох разів(до та після денного сну). Супутні заходи:ігри,праця на природі,самостійна рухова діяльність, колективне виконання загально-розвиваючих вправ,рухливих ігор.
3.РАНКОВИЙ ПРИЙОМ ДІТЕЙ НА СВІЖОМУ ПОВІТРІ.
4.УМИВАННЯ ТА МИТТЯ РУК ПРОХОЛОДНОЮ ВОДОЮ.
Умивання та миття рук до передпліччя проводять 5-7хв. У режимі дня (3-4рази, температура води 22-23°С).
5.ПОЛОСКАННЯ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ ВОДОЮ КІМНАТНОЇ ТЕМПЕРАТУРИ.
Проводять після кожного прийому їжі, витрачаючи для цього півсклянки кип’яченої води кімнатної температури.
6.ДОЗОВАНА ХОДЬБА.
В полегшеному одязі один раз на тиждень: 1000м – 20-25 хвилин.
7.ГІМНАСТИКА ПРОБУДЖЕННЯ.
8.ХОДІННЯ ПО СОЛЬОВІЙ ДОРІЖЦІ.
Сольовий розчин 10% . Ходьба 2 хв. Спільно з коригуючи ми вправами та шерстяною доріжкою.
9.ПОЛОСКАННЯ ГОРЛА ПІСЛЯ СНУ ( З ДРУГОГО ПІВРІЧЧЯ).
Набираючи воду до рота, закидають голову назад і повільно видихають через рот, одночасно промовляючи «а-а-а». Витрачаючи для цього ¼ склянки води.
10.ТОЧКОВИЙ МАСАЖ.
СТАРША ГРУПА
1.ПРОВІТРЮВАННЯ.
Звичайно проводять холодної пори року кожні 1,5-2 години протягом 15-20хв. Теплої пори року діти навчаються, граються при відкритих кватирках, фрамугах. Протягове провітрювання(за відсутності дітей)здійснюється двічі-тричі на день і триває від 10 до 13хв. Супутній захід: вологе прибирання помешкання.
2.ПРОГУЛЯНКИ НА СВІЖОМУ ПОВІТРІ.
Оптимально – тричі на день, але не менше двох разів(до та після денного сну). Супутні заходи:ігри,праця на природі,самостійна рухова діяльність, колективне виконання загально-розвиваючих вправ,рухливих ігор.
3.РАНКОВИЙ ПРИЙОМ ДІТЕЙ НА СВІЖОМУ ПОВІТРІ.
4.УМИВАННЯ ТА МИТТЯ РУК ПРОХОЛОДНОЮ ВОДОЮ.
Умивання та миття рук до передпліччя проводять 5-7хв. У режимі дня (3-4рази, температура води 20-21°С).
5.ПОЛОСКАННЯ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ ВОДОЮ КІМНАТНОЇ ТЕМПЕРАТУРИ.
Проводять після кожного прийому їжі, витрачаючи для цього півсклянки кип’яченої води кімнатної температури.
6.ДОЗОВАНА ХОДЬБА.
В полегшеному одязі один раз на тиждень: 1500м – 25-30 хвилин.
7.ГІМНАСТИКА ПРОБУДЖЕННЯ.
8.ГІМНАСТИКА ПІСЛЯ СНУ.
9.СУХЕ ОБТИРАННЯ.
Тривалість 1,5-2 хвилини.
10.ТОЧКОВИЙ МАСАЖ.
11.ДИХАЛЬНА ГІМНАСТИКА.
Поради батькам:
·Щоденно виконуйте разом з дитиною ранкову гімнастику, виходьте на прогулянки;
·Разом з дитиною здійснюйте пішохідні прогулянки та туристичні походи;
·Залучайте дитину до виконання основних рухів — ходьба, біг, стрибки, вправи з м'ячем, лазіння, повзання...
·Грайте з дитиною в рухливі та спортивні ігри;
·Беріть участь разом з дитиною у проведенні спортивних свят, розваг, що організовуються дошкільним закладом;
·Катайтеся разом з дитиною на велосипеді, роликах, грайте у бадмінтон, теніс, футбол, стрибайте на скакалці.
"Прекрасне і красиве в людині
немислиме без уявлення
про гармонійний розвиток
організму і здоров’я."
Визначаючи одним із пріоритетних напрямів діяльності дошкільного закладу - фізкультурно-оздоровчий, наш колектив спрямовуює свою діяльність на покращення фізкультурно-оздоровчої роботи відповідно до вимог Листа Міністерства освіти і науки України «Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільному навчальному закладі» від 27.08.2004 р. № 1/9-438, забезпечуючи здоровий спосіб життя через системне використання різноманітних засобів та форм роботи з фізичного виховання, загартування та оздоровлення дитячого організму; формування системи валеологічних знань про себе та необхідних знань, вмінь та навичок з охорони свого життя та здоров`я.
Здоров'я здорових вимагає профілактики й корекції до яких у першу чергу слід віднести корекцію порушень постави, плоскостопості
і положень кінцівок, регулювання м'язового тонусу, оптимізацію рухів у суглобах, корекцію діяльності серцево-судинної і дихальної систем, вдосконалювання вестибулярного апарату, покращання
орієнтування у просторі, подолання надмірної ваги. Саме тому заняття з фізкультури нашого закладу перетворює одноманітні заняття на заняття, що дарують дітям радість і приносять користь їхньому
фізичному, інтелектуальному розвитку, формуванню міжособистісних стосунків,а також використовуючи Програму М.Єфименка "Театр фізичного виховання".
ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО -ВИХОВНОЇ РОБОТИ З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ
1. Фізкультурні заняття( 2- рази на тиждень).Основна форма організованого систематичного навчання д дошкільників фізичних вправ.Різновиди коригувальної ходьби, комплекс загально розвивальних вправ, основні рухи, різноманітні рухливі ігри.
2.Прогулянки на свіжому повітрі(щоденно, до і після денного сну).Оптимально - тричі на день (але не менше двох до та після денного сну). Влітку та навесні корисно до 5 хв. гуляти з дітьми під мокрими після дощу деревами, взимку - під засніженими.
3. Ранкова гімнастика(щоденно). Засіб забезпечення подальшого збудження м'язової системи, підвищення функціональної діяльності організму дітей, працездатності.Різновиди коригувальної ходьби, біг комплекс загально розвивальних вправ.
4. Гімнастика пробудження (щоденно). Засіб повільного виведення дитини зі стану сну, спокою до активного робочого ритму: від розслаблених, повільних, горизонтальних положень до вертикальних активних поз і бігу.
5. Денний сон (щоденно). Із відчиненими фрамугами. За режимом відповідно віковій категорії.
6. Фізкультурні розваги (1-2 рази на місяць) та свята(2-3 рази на рік).Засіб створення позитивного сприймання фізкультурних занять, виховання бажання займатись спортивними вправами.
7. Фізкультурні хвилинки на заняттях (за потребою). Вправи для розширення грудної клітки та прогинання хребта з потягуванням і подальшим її звуженням під час нахилів тулуба вперед.
8. Фізкультурні паузи між заняттями (за потребою)3-6 вправ відповідно до вікової категорії або рухливі хороводні ігри з іграшками, посібниками (8-10хв.).
9. День здоров'я (1 раз на місяць). Протягом дня активна діяльність дітей на свіжому повітрі. Навчальні заняття не проводяться. Зміст діяльності визначається інструктором із фізичного виховання та вихователем.
10. Рухливі ігри (щоденно)4-5 ігор різного рухового навантаження, ігри, спортивного характеру: баскетбол, футбол. Під час ранкового прийому, прогулянок.
Оздоровча робота в ДНЗ та заняття з фізкультури.
В чому ж полягає організація заняття з фізкультури у дитячому садку?
Сама обов’язкова складова в організації життя дітей ДНЗ це - ранкова гімнастика. Вона розвиває поглиблене дихання, обміну речовин, посиленню кровообігу, розвитку м’язів, розгальмуванню нервової
системи після нічного сну та викликає позитивні емоції.
Головна вимога до ранкової гімнастики - проведення її на свіжому повітрі в літній період та у добре провітрених приміщеннях – взимку. Для тренування організму до змінних кліматичних умов
навколишнього середовища. Одяг під час виконання гімнастики повинен бути легким.
Підбирати вправи до комплексу треба з урахуванням стану здоров’я,можливостей та індивідуальних особливостей дітей певного віку, Вправи повинні бути доступні до виконання та прості, також слід
включати ходьбу, біг, стрибки та інші різноманітні вправи для різних груп м’язів.
Ранкова гімнастика для кожної вікової групи має свою тривалість.: для дітей раннього віку – чотири – п’ять хвилин, для молодшого дошкільного віку – шість –дев’ять хвилин, для дітей старшого віку
– вісім – дванадцять хвилин. Комплекси ранкової гімнастики діти повинні вивчати в заняття з фізкультури, через кожні два тижня з ускладненням на другому.
Протягом учбового року комплекси періодично повторюються зі збільшенням навантаження за рахунок інтенсивності виконання та урізноманітнення вправ.
Гімнастика після денного сну проводиться через деякий час після підйому дітей,виконувати її можна у спальній, музичному залі або у групових кімнатах. Ця гімнастика повинна включати загально
розвивальні вправи на різні групи м’язів зі зміною вихідних положень та вправи для правильного формування стопи та постави. Тривалість такої гімнастики від шести до дев’яти хвилин в залежності
від віку дітей.
Динамічні перерви (фізкультурні паузи) проводяться в перервах між заняттями та малорухливими видами діяльності для зняття втоми у дітей, при цьому виконуються нескладні рухливі вправи, їх
тривалість п’ять – десять хвилин.
Хвилинки фізкультури – проводяться під час занять короткотривалими комплексами фізичних вправ, які дають можливість зменшити втому дітей і відновити у них працездатність для подальших занять. До
комплексів хвилинок фізкультури входять три – чотири вправи, які повторюються по чотири – шість разів. Їхня тривалість одна – дві хвилини.
Гартувальні процедури – це система заходів які спрямовані на підвищення опірності дитячого організму, розвитку швидко та без шкоди для здоров’я пристосовуватись до несприятливих умов
навколишнього середовища.
У ДНЗ проводяться два види гартувальних заходів: спеціальні та повсякденні. До спеціальних належать повітряні та сонячні ванни, водні процедури( обтирання тіла – вологе та сухе, обливання), сон з
відкритими вікнами. До повсякденних же процедур належать: температурний режим, застосування аерації, миття рук,обличчя в холодній воді, полоскання горла тощо.
Також проводяться інші гартувальні процедури (ходьба босоніж по глині, вологому піску, камінцях,росяній траві) та лікувальні профілактичні ( ароматерапія, фітотерапія, масаж,лікувальна фізкультура, фізіотерапевтичні процедури), які додаються до системи оздоровлення за згодою батьків та за призначенням лікаря з обов’язковим урахуванням індивідуальних показників кожної дитини.
Рухова активність дітей у повсякденному житті.
Педагоги ДНЗ повинні спонукати дітей до рухливої діяльності, повсякчас регулювати їхню активність, та завжди схвалювати прояви
самостійності, вольових зусиль. Важливо при цьому враховувати руховий досвід кожного малюка окремо,рівень рухливості, притаманній їй темп,здібності та природні можливості.
Обсяг рухової активності у межах активного режиму становить до трьох годин для дітей раннього віку, три – чотири години для дітей молодшого дошкільного віку та чотири – п’ять годин для дітей
старшого віку. Прогулянки є важливим складником життєдіяльності всіх дітей. Неодмінна умова для їх проведення це збалансування вихователями програмних вимог з бажаннями дітлахів. Зміст роботи на
прогулянках залежить від кількох складових: освітніх завдань, погоди,настрою дітей, загальної атмосфери в групі тощо.
Тривалість фізичних вправ на прогулянках становить: для дітей раннього віку двадцять – тридцять п’ять хвилин, молодшого віку – тридцять п’ять -сорок п’ять хвилин, дітей старшого віку – сорок
п’ять - шістдесят хвилин. Знижувати рухову активність потрібно наприкінці прогулянки (за десять – п'ятнадцять хвилин) до її закінчення, для забезпечення спокійного переходу до іншого
режиму.
Враховуючи величезну роль ігрової діяльності в зростанні особистості дитини,під час організації рухового режиму значне місце відводиться рухливим іграм. Добираючи їх треба враховувати такі
чинники: вік дітей, місце ігор протягом дня, погодні та природні умови,пора року, наявність необхідного інвентарю та обладнання.
Як завжди до різних форм роботи (свят, занять, походів, розваг тощо)включаються рухливі ігри після попереднього їх розучування.
Проводять її щодня в усіх вікових групах – одну - дві гри, під час ранкового прийому дітей, дві – три гри - на прогулянках та одна дві гри - увечері . Всього на протязі дня проводять п’ять - сім
рухливих ігор, а влітку – сім – вісім.
Протягом дня слід змінювати види рухливих ігор: ігри змагального типу, сюжетні та безсюжетні, спортивні ігри: (футбол,баскетбол, городки, настільний теніс, бадмінтон,хокей ) та різноманітні
спортивні вправи: ( катання на санчатах та ковзанах, ізда на велосипеді, ходьба на лижах). Забавних ігор: (кільцекид,серсо, кеглі) тощо. Навчання елементів усіх цих спортивних ігор та вправ
здійснюється на планових заняттях з фізичної культури, а закріплюється – на прогулянках.
Проведення фізичних вправ на прогулянках це оди із основних засобів для фізичного розвитку дітей. Завдяки їм формуються і закріплюються навички життєво – важливих рухів: (бігу,стрибків, ходьби,
лазіння, метання тощо), тренуються фізичні якості: (швидкість, спритність, витривалість, сила, гнучкість, координація рухів).
В різноманітних організаційних формах (ранкова гімнастика, рухливі ігри, заняття з фізкультури) - також широко використовуються фізичні вправи. Також проводяться походи з дітьми за
межідитячого закладу, (починаючи з молодшого дошкільного віку). Вихователі ретельно готуються до їх проведення: та продумують маршрут руху, спосіб пересування, вивчати місця зупинок та
відпочинку, враховуючи при цьому природні умови ( наявність гірок, струмочків,повалених дерев тощо) До місця призначення діти зазвичай ідуть вільно,групуючись за своїм бажанням; шикування парами
потрібно тільки при переходах доріг, вулиць.
Тривалість походу в один бік як правило встановлюється таким чином: для дітей четвертого року життя п'ятнадцять – двадцять хвилин, п’ятого – двадцять – двадцять п’ять хвилин,шостого року життя –
двадцять п’ять – тридцять хвилин. Під час походів для дітей пропонують вправи з основних рухів, рухливі ігри в яких використовують дрібні фізкультурні знаряддя, та природні умови, а також
проводяться спостереження в природі та навколишньому оточенні, короткі розповіді про екологію та краєзнавство, бесіди, дидактичні ігри тощо. Також проводяться прогулянки та екскурсії, вони
посідають окреме місце в освітньому процесі, як форми знайомства дітей з соціальним, природним та предметним довкіллям, тому підміняти ними походи за межі дошкільного закладу не рекомендується.
Основною метою дитячого туризму в умовах ДНЗ є оздоровлення, оптимізація рухового режиму, запобігання гіподинамії та вдосконалення рухових навичок.
Фізкультурні свята як правило, проводяться 2-3 рази на рік, починаючи з молодшого віку, тривалість таких заходів становить - сорок п’ятдесят хвилин для дітей молодшого віку, п’ятдесят – шістдесят
хвилин для дітей старшого віку. Такі свята організовують в будь-який час в фізкультурній чи музичній залі, на дитячому майданчику тощо. Якщо ж свято проводиться у приміщенні, треба подбати про
здійснення в цей день прогулянки на відкритому повітрі.
Найважливіша мета таких заходів це забезпечення активної рухової діяльності усіх дітей, участі кожного з них та створення піднесеного настрою. Дуже важливо не перетворювати його на видовище для
дорослих і не відлучати від участі дітей,які з певних причин пропустили підготовку до нього, а також невпевнених та малоактивних дітей.
За час підготовки до фізкультурного свята потрібно розробити сценарій, оформити місце проведення, підготувати атрибутику, музичний супровід, костюми,нагороди,призи тощо. В сценарію особлива увага
приділяється цікавим сюрпризним моментам, показовим номерам, підбиттю підсумків, врученню подарунків і призів,а також церемонії урочистого відкриття та закриття свята.
Готувати дітей до свята необхідно заздалегідь, впродовж усього освітнього процесу (під час заняття з фізкультури,ранкової гімнастики, на музичних, самостійної рухової діяльності,
ігор,індивідуальної роботи тощо). Неприпустимо проводити масові репетиції повного ходу свята.
Фізкультурні розваги починають проводитися із раннього віку (третій вік життя)один – два рази на місяць, як правило у другій половині дня. Тривалість таких заходів теж ділиться по віковим групам:
п’ятнадцять – двадцять хвилин для дітей раннього віку, двадцять – тридцять п’ять хвилин – молодшого та тридцять п’ять –сорок хвилин – для дітей старшого віку. Місцем їхнього проведення обирається
музична або фізкультурна зала, фізкультурний або ігровий майданчик, групова кімната, паркова або лісова галявина, берег водоймища. В розвазі обов’язковим є участь кожної дитини. Для забезпечення
оптимальних фізичних, психічних, та емоційних навантажень, проводиться раціональне чергування ігор з різним навантаженням, масових – з іграми підгруп, колективних, індивідуальних(атракціони,
конкурси). Для дітей старшого віку у фізкультурних розвагах можуть переважати конкурси, естафети, вправи та ігри спортивного характеру.
Організовуються дні здоров’я. Приблизно один раз на місяць, починаючи з дітей третього року життя. Вони насичені різноманітними формами: лікувально – профілактичні та гартувальні
процедури,фізкультурні свята та розваги, рухливі ігри, заняття з фізкультури, дитячий туризм та самостійна рухова діяльність.Проводяться вони як правило на свіжому повітрі. У дні
здоровя освітня робота пов’язується з темами зорового способу життя та власне здоров’я (читання художньої літератури, бесіди, трудова,ігрова, пізнавальна там самостійна художня діяльності).
Програма дня здоров’я передбачає заходи націлені як для всього дошкільного закладу так і на кожну вікову групу окремо.
Також організовуються тижні фізкультури, програма яких розрахована на декілька днів та проводиться з розрахунком на декілька днів.
Самостійна рухова діяльність проводиться з дітьми кожного дня під час ранкового прийому дітей, денної і вечірньої прогулянок. Вона може проводитися як на майданчику так і у приміщенні.
При організації самостійної рухової діяльності, враховують фізичний розвиток,індивідуальні особливості, та функціональні можливості кожної дитини. Неодмінні умови для проведення це попередня
систематична робота з дітьми, мета якої –формування необхідного рухового досвіду, врахування рівня обізнаності про техніку виконання рухів, ігор, формування у неї необхідного рухового досвіду
рівня фізичної підготовки та взаємодії між учасниками заходу.
Індивідуальна робота з фіз. виховання проводиться у вільний час групами або індивідуально, як правило у відведений час для самостійної діяльності дітей. Мета роботи – поглиблене ознайомлення та
розучування навичок її виконання, усунення будь яких відставань у розвитку фізичних якостей.
Заняття
Заняття розглядають як цілеспрямовану та унікальну форму організованої навчально – пізнавальної діяльності з фізкультури та подальшого формування основ здорового способу
життя. Як правило вони дають змогу систематичного та послідовного закріплювання та удосконалення рухових вмінь та навичок, розвивають фізичні якості, дають дітям соціальні знання та прищеплюють
потребу в повсякденних заняттях фізкультурою, оптимізують рухову діяльність.
Проведення організованого навчання у формі заняття з фізкультури, починається з третього року
життя. Тривалість таких занять складають: п'ятнадцять – двадцять хвилин - для дітей раннього віку, двадцять – тридцять хвилин - молодшого та тридцять – сорок хвилин - для дітей старшого віку.
Заняття діляться на частини: вступна, підготовча, основна та заключна.Тривалість їх проведення не постійна, вона змінюється залежно від освітніх завдань та умов проведення занять.
Обов’язковими умовами для проведення таких занять є провітрювання приміщень, вологе прибирання зали, завчасна підготовка фізкультурного інвентарю та обладнання. Вони мають бути естетично
оформленими,приваблюваними, безпечними у використанні та відповідати віку дітей за розмірами, вагою тощо. Взуття та одяг дітей повинні добиратися з урахуванням пори року та місця проведення
занять.
За показниками освітнього завдання, співвідношення нового і знайомого програмного матеріалу заняття з фізкультури поділяються на:
- мішані (надання нового рухового матеріалу та закріплення раніше набутих навичок; співвідношення нового та знайомого матеріалу складає три до одного або чотири до оного);
- заняття націлені на закріплення та удосконалення рухових вмінь і навичок,тренувальні (проводяться у разі потреби в кінці місяця або кварталу, півріччя для перевірки рівня сформованості рухових
умінь та навичок , спеціальних знань,розвитку фізичних якостей).
За методикою проведення і за змістом рухові завдання розрізняють: и
- інтегровані, або комплексні, мішані (включають загально розвивальні, стройові вправи, рухливі ігри та інші фізичні вправи; проводяться в комплексі з використанням практичних,словесних, наочних
методів і прийомів навчання в залежності від віку дітей);
- сюжетні (як правило, будуються за типовою структурою, але у формі «рухової розповіді», де всі завдання пов’язані одним спільним сюжетом і виконуються цікавими ігровими ситуаціями, імітаціями
тощо);
- ігрові (всі завдання розв’язуються тільки з допомогою ігор, в кількості три п’ять: спочатку проводяться одна – дві гри малої та середньої рухливості, потім одна – дві гри великої рухливості, та
на закінчення– одна малорухлива гра; ігри добираються таким чином, щоб за руховим змістом вони відповідали всім структурним частинам типового заняття; проводяться для закріплення набутих рухових
навичок або з контрольною метою);
- домінантні: (ігри, акцентовані для реалізації певних освітніх завдань,застосування певних засобів фізичного розвитку. Наприклад: заняття на оволодіння елементами спортивної гри чи вправи, на
розвиток швидкісно – силових якостей або заняття з використанням певного виду фізкультурного інвентарю та обладнання тощо).
Фізкультурні заняття проводяться щоденно:
- двічі на тиждень у відведений для цього період часу на майданчику або в фізкультурній залі (в залежності від погоди у весняно - літній час)
- в інші дні проводиться по два заняття з фізичними вправами на свіжому повітрі під час прогулянок (при сприятливій погоді в усі пори року) та один раз на тиждень, для організації елементарного
дитячого туризму, проводиться похід за межі ДНЗ ( за відповідних природних умов)
Заняття на свіжому повітрі проводиться вихователем групи або інструктором з фізичної культури з допомогою вихователя. До іх проведення можливо залучати музичного керівника та помічника
вихователя. Ці заняття мають таку ж тривалість як і заняття у залі, проте якщо вони проводяться на оволодіння елементами спортивних ігор чи вправ -тривалість можливо дещо збільшити (до п’яти
хвилин).Так як ці заняття проводяться у період прогулянок, то їх треба організовувати під кінець заходу, щоб не допустити переохолодження організму після фізичних навантажень; у теплу погоду такі
заняття розпочинають через десять п'ятнадцять хвилин після виходу на майданчик, після адаптування організму до нових умов.
Особливу увагу педагогів та медичного персоналу потрібно звернути на забезпечення оптимальних загальних навантажень на дітей .Загальні навантаження визначаються сукупністю фізичних, психічних та
емоційних показників дітей під час проведення заняття з фізкультури. Фізичне навантаження – визначається величиною впливу фізичних вправ, які виконуються під час занять на функціональну
діяльність усіх органів дитини. Пік таких навантажень повинен припадати в час проведення рухливих ігор в основній частині занять.
Для регулювання величини фізичних навантажень до змісту занять можна включати вправи різної складності , змінювати кількість амплітуду та темп. Важливо стежити за ступенем напруження м’язів при
виконанні вправ, регулювати час їх проведення та пауз між ними.
Психічні навантаження – це показник впливу фізичних вправ під час занять на психіку дитини (увагу, мислення, пам'ять, уяву, сприймання, волю тощо). Найбільше психічне навантаження повинно припадати на початок основної частини занять, при розучуванні нових чи виконанні найбільш складних за технікою вправ з основних рухів. Регулюванню рівня психічних навантажень, запобіганню перевантажень дитячої пам’яті, мислення уваги та сприймання допомагають раціональне поєднання знайомого та нового матеріалів, зміна або оновлення обстановки середовища,обладнання, атрибутів та інвентарю, активізація пізнавальної та розумової діяльності дітей.
Емоційні навантаження визначають величиною пливу фізичних вправ на емоційний стан дитини. Максимальне емоційне навантаження як правило припадає на рухливі ігри в основній частині занять. Регулювати емоційне навантаження у ході занять допоможуть бадьорий, діловий та при цьому доброзичливий тон педагога,заохочення дітей до вправ, естетично оформлені різноманітні посібники, музичний супровід певної частини заняття, улюблені ігри та вправи дітей.
Оптимальне поєднання всіх навантажень дозволяє забезпечити високу працездатність дитячого організму і не викликає його перевтоми. За помірної втоми активізуються відновлювальні процеси в
організмі, пожвавлюється темп та поліпшуються показники фізичного розвитку.
Вихователі мають стежити за зовнішніми ознаками реакції дітей на загальні навантаження: колір обличчя, шкіри, спітнілість чола, щік, спини, спосіб і ритмічність дихання ( через рот або ніс,
наявність задишки), стан постанови,якість виконання вправ,дисципліна, рівень інтересу та уваги дитини, млявість чи надмірна рухливість. При появі ознак перевтоми або передвчасної втоми слід
негайно вжити заходів щодо їх запобігання ( внести зміни у зміст, методику проведення заняття з фізкультури,дозування вправ, додати паузи для відпочинку тощо. Основний показник реакції
організму на навантаження це частота пульсу. Проводячи заміри у дітей слід враховувати динаміку зміни його частоти: упродовж основної частини вона зростає на десять п'ятнадцять відсотків,
підготовчої частини – на двадцять – двадцять п’ять відсотків, а під кінець основної - зростає на шістдесят – вісімдесят відсотків. Потім знижується і повертається до норми по закінченню заключної
частині занять.
З регулюванням навантажень пов’язані загальна та моторна щільність фізичних занять. Загальна щільність заняття – це є відношення педагогічно – виправданого відрізку часу до часу всього заняття.
Педагогічно – виправданим часом називається час, відведений вихователем для пояснення та показу дій, зауважень, заохочень, оцінки та допоміжні дії: ( шикування дітей, роздача та збирання
атрибутів, установка й прибирання обладнання), безпосереднє виконання дітьми вправ тощо. Час витрачений на розмови з колегами,недоцільне повчання та пояснення, довготривалі бесіди, різноманітний
аналіз дій і поведінки дітей, надмірне очікування вихованцями своєї черги в період виконання вправ, підготовці місця занятть, обладнання й інвентарю є педагогічно недоцільним і при визначенні
загальної щільності занять не враховується. Тому слід звернути увагу на моменти правильної організації та проведення занять, ретельно продумувати, щоб час занять був якомога педагогічно -
виправданим, а загальна щільність наближалася до 100 відсотків.
Моторна щільність розглядається як відношення певного відрізку часу, проведеному дітьми у русі, до загальної тривалості заняття. Визначається методом індивідуального хронометражу, має такі вікові
норми: для дітей четвертого року життя – п’ятдесят п’ять – шістдесят п’ять відсотків, п’ятого року життя –шістдесят – сімдесят відсотків, шостого року життя – шістдесят п’ять – сімдесят п’ять
відсотків, для сьомого року – сімдесят – вісімдесят відсотків. Показники можуть коливатися в означених межах та залежать від ряду чинників: типу занять,складності рухів, ступеня їх засвоєння,
рівня загальної підготовки та організованості дітей та ін.. Існують різні шляхи для регулювання моторної щільності занять:
- правильний вибір способу організації дітей для виконання вправ та доцільне поєднання способів організації дітей для виконання рухів впродовж заняття;
- поєднання вправ основних рухів в комплекси;
- заповнення пауз в час очікування вихованцями своєї черги, або при зміні обладнання простими руховими вправами, які не потребують контролю вихователя;
розміщення і максимальне використання на заняттях великого і дрібного обладнання;
- забезпечення кількості інвентарю та посібників, використання універсального обладнання для одночасного виконання дітьми різних рухів;
- педагогічно – виправдане застосування словесних і наочних прийомів;
- музикальний супровід при виконанні рухів;
Робота ДНЗ в цілому спрямовується на підтримку, збереження і розвиток здорового способу життя дітей, правильної його мотивації .З огляду на це, дітей ознайомлюють з поняттям про гігієну діяльності, гігієну тіла, зовнішності, основні органи, а також про статеву індетифікацію та розвиток організму. При цьому треба дотримуватися принципів послідовності, систематизації та індивідуального підходу. Ця важлива робота проводиться в процесі всього часу перебування дітей у дошкільному навчальному закладі. І як показує досвід, заняття з фізкультури займає важливе місце у всьому виховному процесі дитячого закладу.
Поки ваш малюк ще дошкільник, він не замислюється над тим, коли потрібно відпочивати, коли займатися, читати, а коли гуляти. Він постійно перебуває під доглядом дорослих, і вони самі організовують увесь день дитини.Але пройде рік, і йому потрібно буде багато чого вирішувати самому, у нього з'являться нові нелегкі обов'язки: уроки в школі, домашні завдання, заняття в кружках, суспільні доручення, адже треба ще почитати, допомогти мамі, погуляти.Організувати весь день дитини допоможе режим!Привчати дітей до нього потрібно якомога раніше, щоб до моменту вступу в школу вони вже свідомо виконували розпорядок дня. І ще одна важлива умова: дитина повина уміти визначати й міняти темп своїх дій. Адже з найпершого дня навчання в школі йому доведеться трудитися в одному, загальному для всього класу темпі, щоб встигнути виконати завдання у відведений для нього час. Ще в дитячому садку дітей навчають орієнтуватися в часі. Ваше завдання — пояснити їм, що займатися, відпочивати, гуляти й спати потрібно в певний час, тоді його буде вистачати на все. Дотримання режиму дня виробить у дитини почуття відповідальності, дисциплінованості — ті самі якості, які дуже потрібні школяру.
Якщо ваша дитина відвідує дитячий садок — а там дотримуються режиму дня — то й вихідні дні не повинні відрізнятися від звичних.Дитина обов'язково повина вставати в той самий час, бажано годин у сім або половині восьмого. Звикнувши вставати пізніше, їй важко буде прокидатися в необхіний час, коли піде в школу. Особливу увагу на це слід звернути тим батькам, діти яких не відвідують дитячий садок.Лягати спати дитина повина не пізніше половини дев'ятого. Тривалість нічного сну — не менше 11,5-12 годин. Цього часу досить для повного відновлення працездатності й функціонального стану нервової системи. Якщо не дотримуватись цього правила, дитина не відпочине за ніч і на уроках буде неуважною і млявою .Звикнувши лягати спати й вставати в той самий час, діти швидко засинають і легко прокидаються.Необхідний і денний сон ( півтори-дві години). Адже діти стомлюються не тільки від занять, але й від шуму, від спільних ігор. Позбавлення дитини денного сну може викликати в неї різні розлади нервової системи.У режим дня дитини повинна обов'язково входити ранкова гімнастика! Вона зміцнює здоров'я, знімає сонливість, дає заряд бадьорості! Перший раз обов'язково займайтеся разом з дитиною, покажіть йому 5-7 вправ, введіть в комплекс ранкової гімнастики ігрові моменти. Періодично, щоб вправи не набридали, потрібно вносити в них нові елементи. Пройде час, і дитина буде самостійно займатися ранковою зарядкою, але ви обов'язково контролюйте чіткість і порядок виконання вправ.
Гуляйте в будь-яку погоду не менше 4 годин!Не можна скорочувати час прогулянки через зайнятість дорослих, поганої погоди. Адже свіже повітря для дитини — це зміцнення здоров'я, загартовування організму, поліпшення діяльності органів дихання й серцево-судинної системи. Перебування на повітрі повинно бути активним: це й рухливі ігри, фізичні вправи, і посильною разом з дорослими працею.Якщо діти подовгу сидять біля телевізора, вони, природно, менше рухаються, недостатньо гуляють. І як наслідок — погіршення сну й апетиту, плаксивість, дратівливість й інші порушення стану здоров'я. Телевізійні передачі — звичайно, тільки дитячі — дозволяється дивитися не частіше 2-3 раз на тиждень, а тривалість їх не повинна перевищувати 30 хвилин.Завжди незмінним у режимі дня повинно бути час сніданку, обіду, полуденка, вечері. Тільки у випадку режиму харчування відбувається необхідна підготовка діяльності шлунково-кишкового тракту до перетравлювання їжі, засвоєнню поживних речовин. Тоді дитина буде їсти з більшим задоволенням і апетитом!Якщо дошкільник звикне до виконання режиму дня, згодом це стане його внутрішньою потребою.
Режим —- запорука здоров'я!
Завдання батьків в організації фізичного виховання дітей
►Створення необхідних матеріально-технічних умов для занять фізкультурою удома.
►Контроль і сприяння дотриманню дітьми режиму дня, правил особистої гігієни, загартування, виконання ранкової гімнастики.
►Особиста участь у змаганнях сімейних команд, днях здоров’я, спортивно-художніх вечорах, іграх розвагах , прогулянках.
►Організація змагань та ігор на дитячих майданчиках за місцем проживання.
Обов’язки батьків
►Визнати, що первинна відповідальність за добробут і фізичний розвиток дітей лежить на батьках.
►Вчити дітей особистим прикладом берегти своє здоров’я і працювати над вдосконаленням свого фізичного розвитку.
►Заохочувати дитину до систематичних занять фізичними вправами і поважати тих, хто веде здоровий спосіб життя.
►Знати і розуміти обов’язки та права дитини на заняттях з фізичної культури.
►Ознайомитись з навчальною програмою з фізичної культури.
►Дбати, щоб дитина була доглянута і охайна на заняттях з фізичної культури.
►Володіти інформацією про стан та вади фізичного розвитку дитини та не перешкоджати роботі щодо їх усунення